Україна стала другорядним питанням для Білого дому, справу взяла на себе Європа, – Politico

Президент США Дональд Трамп значною мірою відвернув свою увагу від війни, що триває в Україні, – і Європа перестала чекати, коли він знову зосередиться на ній. Майже через два місяці після початку війни в Ірані заглибленість Трампа у Близький Схід перетворила Україну на другорядне питання всередині Західного крила та на організуючий принцип по той бік Атлантики.

"Здається, все зайшло в глухий кут і потребує нового імпульсу", – заявив один європейський чиновник. Однак останні 24 години підтвердили, що це все частіше стає прийняттям бажаного за дійсне – що Трамп на даний момент більше зацікавлений у засудженні і, можливо, навіть покаранні європейських держав, ніж у спільній роботі, пише Politico.

Наприклад, нещодавно Трамп обрушився з критикою на канцлера Німеччини, потряс Пентагон погрозою скоротити американську військову присутність у трьох європейських країнах і провів тривалу телефонну розмову з кремлівським диктатором Володимиром Путіним, під час якої вони домовилися про короткострокове припинення вогню, не порадившись з Україною.

В інший час будь-яка з цих подій викликала б кризові наради в європейських столицях. Але мало хто в Європі відчуває, що небо падає на землю – тому що в багатьох відношеннях воно вже впало, і інші лідери вже почали адаптуватися, зокрема через можливе створення Європейського оборонного союзу, пише ЗМІ.

Позиція Білого дому та зміщення фокусу

У Західному крилі увага до України явно знизилася, заявляють журналісти. До телефонної розмови Трампа з Путіним високопоставлений чиновник Білого дому повідомив, що не може пригадати, коли востаннє чув, щоб хтось говорив про російсько-український конфлікт.

"Іран, безперечно, став основним напрямком уваги", – підкреслив високопоставлений чиновник на правах анонімності. Два головні посланці президента, які беруть участь у діалозі з Росією та Україною, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, "працюють переважно над Іраном", продовжив чиновник, хоча й визнав, що певне спілкування з їхніми російськими та українськими колегами продовжує відбуватися.

Нова автономія Європи та технологічний експорт України

Для європейців відволікання уваги Трампа та його різкі випади дали нову ясність щодо нагальної необхідності більшої автономії та незалежності від Вашингтона. Водночас війна в Ірані підвищила впевненість України, зробивши її власні військові можливості, що розвиваються, гранично зрозумілими для союзників у Європі та за її межами.

"Все це складається воєдино, – заявив другий європейський чиновник. – Вплив війни в Ірані та поточна блокада Ормузької протоки є величезними і негативними для України та Європи. Якщо вже на те пішло, це зміцнило рішучість Європи підтримувати Україну".

Хоча війна в Ірані та криза енергопостачання, що послідувала за нею, стали підмогою для Путіна, Україна відкрила новий потік доходів, уклавши угоди з європейськими та арабськими союзниками, які відчайдушно потребують її технологій захисту від дронів.

Проблеми з постачанням зброї та фінансова допомога

Європейський Союз, який прагне прискорити вступ України в будь-якій формі, нарешті схвалив кредит у розмірі 90 мільярдів євро для України після поразки колишнього прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який його блокував.

А європейські виробники зброї поспішають збільшити виробничі потужності на тлі зростаючих питань про те, чи доставлять США зброю, закуплену НАТО для використання в Україні в рамках ініціативи PURL, тепер, коли війна в Ірані скоротила їхні власні запаси.

Зміна стратегії Зеленського та падіння довіри до США

Навіть президент України Володимир Зеленський, який весь минулий рік наполегливо домагався підтримки Трампа, схоже, відходить від спроб переконати США залишатися залученими і натомість розробляє стратегію того, як діяти без них.

Він став обережнішим у висловлюваннях щодо майбутньої участі США і тепер сподівається на Туреччину як на посередника для проведення наступного раунду переговорів з Росією. В Україні віра в майбутню підтримку США швидко падає.

Згідно з новим загальнонаціональним опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, лише 40 відсотків жителів країни вірять, що США нададуть необхідну підтримку, що на 17 пунктів нижче показника січневого опитування. А кількість людей, які заявляють, що вони довіряють потенційним майбутнім гарантіям безпеки з боку США, за той самий період знизилася з 39 до 27 відсотків.

Зеленський також розкритикував віцепрезидента Джея Ді Венса за його слова про те, що припинення оборонної допомоги США Україні та примушення європейців платити за неї – це "одна з речей, якими я найбільше пишаюся".

"Якщо Джей Ді Венс пишається тим, що не допомагає нам, це означає, що він допомагає росіянам, і я не впевнений, що це зміцнює Сполучені Штати. Росія – ворог. Вони завжди будуть ворогами Сполучених Штатів", – заявив Зеленський в інтерв’ю Newsmax.

Криза у відносинах із союзниками по НАТО

Протягом більшої частини першого року повернення Трампа до влади європейські лідери намагалися задобрити його лестощами, мирилися з вищими митами та брали на себе зобов’язання щодо збільшення витрат на оборону. Все це розглядалося як ціна, яку варто заплатити, щоб президент не відвернувся від України, не припинив обмін розвідданими або закупівлі зброї і не став шукати нової двосторонньої економічної угоди з Москвою.

Але розбіжності між адміністрацією Трампа та європейськими союзниками починають виглядати непереборними. Трамп перейшов від погроз на початку року відібрати Гренландію у Данії до нападків на конкретних союзників по НАТО і навіть бажання покарати їх за відмову приєднатися до війни в Ірані – війни, яка відсунула український конфлікт і ширше, екзистенційне питання європейської безпеки на другий план у Білому домі.

Були й інші сигнали того, що увага адміністрації зміщується за межі України, йдеться в матеріалі.

Виконуюча обов'язки посла США в Україні Джулі Девіс оголосила, що покине свою посаду в найближчі тижні через повідомлення про розбіжності з Трампом. А республіканці, у свою чергу, чинили тиск на міністра оборони Піта Хегсета під час закритого брифінгу та публічно з приводу того, чому Пентагон досі не виділив 400 мільйонів доларів на допомогу Україні, які Конгрес асигнував кілька місяців тому.

Критика всередині США та нові коаліції в Європі

Колишній лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл із Кентуккі розкритикував адміністрацію Трампа, поставивши під сумнів не лише затримку скромної суми фінансування. "Коливання у наданні Україні того, що їй потрібно, послаблюють її здатність захищатися від агресії та погіршують перспективи дипломатії", – підкреслив Макконнелл, який також запитав, чому чиновники досі не відвідали Україну, щоб поспостерігати за її досягненнями в галузі технологій на полі бою.

"Якщо ми серйозно налаштовані на "домінування дронів", ми не повинні саботувати відносини з провідними світовими експертами з безпілотників", – зазначив він.

По всій Європі давні союзники замислюються про нові коаліції. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс цього тижня знову представив свою пропозицію країнам, що не входять до ЄС, таким як Велика Британія, Норвегія та Україна, приєднатися до нового Європейського оборонного союзу для кращої інтеграції оборонного потенціалу за межами самого ЄС, що, за його словами, стане "сильною гарантією безпеки для України після встановлення справедливого миру".

А 27 держав-членів ЄС, які готуються до зустрічі з 20 іншими країнами-сусідами у Вірменії під егідою Європейського політичного співтовариства, вперше запросили до участі неєвропейського лідера – не президента Сполучених Штатів, а прем'єр-міністра Канади Марка Карні, чий заклик із Давосу про необхідність прийняти нову геополітичну реальність, можливо, прискорив ширші континентальні зусилля щодо зменшення залежності від Вашингтона та вразливості перед ним.

Майбутнє колективної безпеки

Пріоритет Трампа щодо Ірану над Україною "змушує європейців більш терміново готуватися до колективної безпеки поза зобов'язаннями США за Статтею 5", – заявив Ян Бреммер, президент Eurasia Group.

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен в інтерв'ю минулого тижня закликав до створення "сильного європейського [оборонного] стовпа" у світлі нової реальності.

"З дитинства я захоплювався Сполученими Штатами. Я бачив у США природного лідера вільного світу, – пояснив Расмуссен під час виступу на Euro News. – Було боляче дійти висновку, що нам необхідно скоротити нашу залежність від Сполучених Штатів, але такий сьогодні стан речей".

Однак європейські чиновники визнають, що процес відокремлення після десятиліть залежності від США йде повільно. І деякі все ще вірять, що Трамп має стати каталізатором у питанні припинення війни в Україні.

"Тим не менш, продовження участі США необхідне, тому що у них є серйозні важелі впливу. Було б чудово побачити візит американських переговорників до Києва. Як мінімум, США повинні продовжувати військову та розвідувальну підтримку України. Але я думаю, що європейці могли б взяти на себе більшу роль і привнести нову динаміку в переговори за умови, що американці продовжать підтримувати Україну і допоможуть гарантувати все, про що буде досягнуто домовленості. Зрештою, Трамп хоче, щоб ця війна закінчилася", – підкреслив перший європейський чиновник.

Інші новини про відносини США з Європою та Україною

Раніше УНІАН повідомляв, що Трамп викреслив військову допомогу Україні з бюджету США на 2027 рік. Під час слухань сенатори прямо запитали представників Пентагону, чи правильно вони зрозуміли, що бюджетний запит на 2027 рік не передбачає фінансування програми USAI (допомога Україні). Ті відповіли ствердно.

Крім того, ми також розповідали, що Трамп активно погрожує розвалити НАТО і покарати союзників. Ситуація загострилася після критики канцлера Німеччини Фрідріха Мерца на адресу Вашингтона. У відповідь Трамп назвав його "абсолютно неефективним".