Україна перетворила останній сухопутний шлях РФ до Криму на "дорогу смерті", – The Telegraph

Протягом десятиліть американська кампанія проти стежки Хо Ши Міна залишалася хрестоматійним прикладом провальної спроби перерізати лінії постачання противника. Американські бомбардувальники роками наносили удари по цьому джунгляному маршруту, проте північнов'єтнамські сили продовжували просуватися на південь. Тепер же Україна, судячи з усього, досягає того, чого не вдалося Вашингтону.

Це зараз відбувається на тимчасово окупованому півдні країни, пише The Telegraph. Траса Р-280 – останній надійний сухопутний маршрут Росії до Криму – перетворена безперервними українськими ударами дронів на те, що самі російські військові тепер називають "дорогою смерті".

На відміну від джунглевих стежок В'єтнаму, тут колонам ніде сховатися, заявляють журналісти.

У Росії є лише два шляхи до Криму

Перший – через Керченський міст, але він настільки пошкоджений і вразливий для повторних ударів, що Москва вже давно уникає переправляти по ньому паливо та військові вантажі. Другий – Р-280 – тепер перебуває під безперервним обстрілом.

Це дилема, яка змушує Москву визнати незручну істину: після чотирьох років війни безпечного способу постачання до Криму більше не існує, пишуть ЗМІ.

"Це дуже класична військова стратегія. Часто кажуть, що аматори розмірковують про тактику, а професіонали – про логістику", – заявив дослідник групи з сухопутних воєн аналітичного центру Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (Rusi) Роберт Толласт.

Повідомляється, що Р-280 – одна з головних артерій України протяжністю понад 480 кілометрів, що проходить від Ростова-на-Дону через окуповані Маріуполь і Мелітополь до Криму вздовж узбережжя Азовського моря.

Вона стала основним маршрутом постачання російських військ, що воюють на всьому південному фронті – від Запоріжжя та Херсона до самого Кримського півострова.

"Є Керченський міст, є шосе Р-280 – і все, – зазначив науковий співробітник з сухопутних воєн у Rusi Нік Рейнолдс. – У цьому завжди й полягала дилема, з якою зіткнулася б Росія, якби шосе або міст вдалося перерізати".

"Логістична блокада"

27 травня міністр оборони України Михайло Федоров дав цій кампанії назву та оголосив її бюджет: операція "Логістична блокада" на трасі Р-280 отримала фінансування у розмірі близько 4,7 мільярда гривень. Тим самим Федоров офіційно закріпив як державну політику те, що протягом кількох тижнів було тихою і планомірно наростаючою операцією.

"Ще до оголошення міністра оборони ЗСУ досить довго завдавали ударів по російській логістиці на півдні – починаючи з першої половини травня", – пояснив аналітик Українського центру безпеки та співпраці Назарій Барчук.

За його словами, оголошення про "логістичну блокаду" – це демонстрація українських можливостей і акцент на успіху операції. Записи українських дронових підрозділів, що поширюються, показують кампанію в найдрібніших подробицях. Видно, як бензовози та вантажівки зі спорядженням застигнуті в дорозі на Р-280 – багато з них охоплені полум’ям після атаки.

У матеріалі йдеться про те, що кампанія розпочалася не з ударів по логістиці, а з планомірного знищення зенітних ракетних комплексів малої дальності – зокрема, систем "Панцир".

"Панцир" – мобільний зенітний ракетно-гарматний комплекс малої дальності, призначений для ураження дронів, ракет і літаків на близькій відстані.

Саме така зброя знадобилася б Росії для захисту колон від FPV-дронів, які тепер полюють на них уздовж Р-280.

Ця кампанія поставила Росію перед неможливим вибором

Тепер РФ думає, що саме їй захищати – кримські склади, залізничні мережі чи нафтопереробні заводи.

Спочатку багато хто задавався питанням, навіщо саме Україна знищує російські радарні та зенітні ракетні комплекси малої та середньої дальності. Але в підсумку ЗСУ вдалося завдати колосальних втрат окупантам і сильно розтягнути російську ППО.

"Утворилися коридори, що дозволяють українським дронам успішно проривати російську протиповітряну оборону і завдавати ударів", – сказав Барчук.

Удари України наносяться так званими дронами "середнього удару" – серед них Hornet, Darts, FP-2 і далекобійний "Бегемот", що діють на глибині від 100 до 240 кілометрів.

За словами Барчука, кампанія зараз є масштабною спільною операцією: у ній задіяні 1-й корпус Національної гвардії України "Азов", 17-й армійський корпус, Сили безпілотних систем, Служба безпеки та військова розвідка.

"Ударні БПЛА середнього класу, які Україна тепер може застосовувати, поступаються за характеристиками більш потужним зразкам, і кожен з них окремо порівняно легко збити. Однак саме обсяг виробництва, якого Україна тепер досягла, має вирішальне значення", – підкреслив Рейнолдс.

Це та сама дилема, яку "Шахеди" поставили перед Україною, тільки у дзеркальному відображенні – і вплив "дороги смерті" на дії Росії на півдні очевидний, пише ЗМІ.

У Росії на фронті починаються проблеми

Російські війська на передовій вже відчувають перебої з постачанням провізії, зброї, дронів і ротаціями, однак найгостріше стоїть проблема палива. "Російська армія просто не може заправляти генератори для зарядки рацій, акумуляторних станцій тощо", – зазначив Барчук.

Кожна вантажівка везе від трьох до п'яти тонн вантажу; знищення сотень таких машин створює "справді плачевну ситуацію" для трьох-п'яти тисяч військових, яких може забезпечувати одна колона. Кампанія вдарила і по мирним жителям: дефіцит палива підтверджено в Севастополі та Євпаторії, введено талони на пальне, а відпочивальники опинилися в пастці – без палива, щоб виїхати.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, у свою чергу, назвав перебої "безпідставною панікою" серед населення – навіть у міру накопичення свідчень того, що російська оборона просто не справляється.

Напрошується висновок, що Росія знехтувала протиповітряною обороною на цьому маршруті, – однак Рейнолдс з цим не згоден.

"Справа не в тому, що Росія не нарощувала систему ППО, – заявив він. – У Росії потужне прикриття по всій території – не тільки вздовж цього маршруту постачання, а й інших ключових логістичних вузлів, командних центрів і складів". Проблема, на його думку, у тому, для чого ці системи створювалися: для перехоплення невеликої кількості дорогих крилатих і балістичних ракет високого класу – а не для протидії безперервному рою дешевих, серійно вироблених дронів.

Росія намагається пристосуватися: оснащує колони зенітними кулеметними установками, експериментує з дазл-камуфляжем і застосовує FPV-перехоплювачі – проте досі всі ці зусилля виявляються марними.

Запасні варіанти у Кремля обмежені

Маршрути, що залишилися – автомобільний, залізничний, морський і повітряний – всі або деградували, або є надто ризикованими.

Навіть без жодного українського солдата, який знову ступив на землю Криму, стратегічна картина змінюється.

"Як ми бачили на суші: незважаючи на те, що Україні дуже важко відвойовувати території, прогрес все ж є – хай і повільний, – підкреслив Рейнолдс. – Але якщо Крим опиниться в ситуації, коли Росія не зможе його нормально забезпечувати, це стане серйозним козирем на будь-яких майбутніх переговорах. Це вагома демонстрація українських можливостей".

Інші новини про удари України

Раніше УНІАН повідомляв, що Україна просить у ЄС 20 мільярдів доларів, щоб "спалити" Росію. Кожному з союзників буде запропоновано виділити від 2 до 6 мільярдів доларів для досягнення цільового показника в 20 мільярдів доларів.

Мета полягає в тому, щоб використовувати ці кошти для продовження все більш руйнівних атак України на Росію.

Крім того, ми також розповідали, що Україна придумала, як змусити окупантів своїми руками заблокувати Крим. Ударами по "сухопутному коридору" українці навмисно заганяють російські вантажівки з паливом і боєприпасами на Кримський міст, щоб у потрібний момент вдарити по ньому балістичними ракетами і остаточно відрізати півострів