Путін загнав себе в пастку через війну: політолог назвав його можливі майбутні кроки

Російському диктатору Володимиру Путіну вдалося зміцнити свою владу завдяки нещодавнім парламентським "виборам", під час яких його партія "Єдина Росія" отримала 349 місць у Державній Думі РФ, що налічує 450 місць.

Як пише британський політолог та історик Марк Галеотті у своєму матеріалі для The Times, тепер Путін, схоже, не знає, що робити. Він підпорядкував політичну систему, спецслужби та олігархів своїй волі. Однак водночас усвідомлення власної смертності, мабуть, підриває його імперські амбіції.

Галеотті підкреслив, що економіка Росії перебуває у стагнації, а українські дрони та ракети завдають ударів дедалі глибше на території країни. Через це здатність режиму Путіна витримувати нинішнє навантаження ставиться під сумнів.

Політолог нагадав, що незабаром після виборів Путін заявив, що вони нібито продемонстрували, що багато росіян підтримують війну проти України. Однак він вважає, що якщо це голосування було своєрідним "референдумом щодо війни Путіна", то воно провалилося.

Галеотті зазначив, що вибори 2026 року супроводжувалися ще масштабнішими фальсифікаціями, ніж попередні. Математичне моделювання детальних результатів показує, що реальна явка склала близько 40 %, а частка голосів за "Єдину Росію" – ближче до 37 %.

За словами історика, факти свідчать про те, що росіяни втомилися від війни, хоча й не збираються повставати проти Путіна. Також росіян не переконує заява кремлівського диктатора про те, що так звана "нова еліта" в РФ формуватиметься з ветеранів війни проти України.

Більше того, обіцянки Путіна обрати до Держдуми не менше 100 так званих "ветеранів СВО" провалилися. Натомість вдалося обрати лише 46 – причому багато хто з них насправді не є колишніми військовими, а є політиками, які пройшли безпечну й коротку службу в тилових частинах лише для того, щоб прикрасити свої резюме.

Путін намагається переконати росіян у "величчі" Росії

Окремо Галеотті звернув увагу на заяви Путіна та колишнього президента РФ Дмитра Медведєва про "велич" Росії. Історик вважає, що в їхньому розумінні "велика держава" означає повну автономність і можливість робити що-небудь виключно у своїх інтересах.

"Сьогоднішня Росія не тільки дедалі більше віддаляється від Заходу в економічному та політичному плані, а й у своєму самосприйнятті", – підкреслив політолог.

Галеотті зазначив, що Путін намагається постати перед росіянами "захисником батьківщини". Цей наратив активно підтримують і російські пропагандисти. Наприклад, нещодавно голова Держдуми В’ячеслав Володін заявив, що без Путіна нібито "не було б Росії".

Однак, якщо бюджет федерального уряду зазнає тиску, то бюджети регіонів перебувають у вкрай скрутному становищі, підкреслив політолог. Він додав, що місцеві адміністрації, які пропонували величезні премії за набір військовослужбовців для війни, у багатьох випадках були змушені скоротити їх через бюджетні обмеження. У Мордовії, наприклад, минулого місяця суму премії було зменшено з 3 мільйонів рублів до всього 800 тисяч.

"Політика "нової сукні імператора" працює лише до певного часу. Заявляти про масову хвилю підтримки за її відсутності – ризикована тактика, і чим довше триває війна, тим вища ймовірність, що її будуть ставити під сумнів", – підкреслив історик.

Що Путін робитиме далі

За словами Галеотті, найімовірніше, взимку Путін буде завдавати дедалі більше ударів по інфраструктурі України, кидати свої війська на останні два "міста-фортеці" на Донбасі, а також активізує свою гібридну кампанію в Європі. Потім, з настанням весни, він міг би ініціювати переговори, сподіваючись, що Україна та її європейські партнери до того часу будуть відчайдушно прагнути миру, навіть на умовах Кремля.

Політолог додав, що, за словами одного західного представника оборонного відомства, російська еліта впевнена в тому, що війна проти України закінчиться наступного року, незалежно від того, чи захопить Путін Слов’янськ і Краматорськ.

Галеотті вважає, що як альтернативу Путін міг би скористатися наданими йому повноваженнями для ескалації конфлікту, поєднавши давно очікувану масову мобілізацію сотень тисяч резервістів із ще більш агресивною кампанією саботажу та підривної діяльності в Європі. У такому разі глава Кремля сподіватиметься, що це дозволить досить швидко захопити останні непідкорені ділянки Донбасу, щоб потім він зміг оголосити перемир’я на своїх умовах.

"Звісно, це небезпечно. Путін піде ва-банк і усвідомлюватиме, що не може собі дозволити, щоб його ескалація не принесла результатів. Якщо це провалиться і він опиниться притиснутим до стіни, у нього може виникнути спокуса піти на ще більш небезпечні кроки, такі як застосування тактичної ядерної зброї або нанесення ударів по європейських заводах і центрах постачання, що озброюють Україну. Це й є справжній кошмарний сценарій", – пише Галеотті.

Політолог зазначив, що керівництво країн Європи все ще сумнівається в тому, що Путін наважиться напасти на одну з країн НАТО. Однак вони побоюються, що російський диктатор сам заганяє себе в ситуацію, в якій, на його думку, у нього немає альтернатив.

"У будь-якому разі, шляху назад немає. Коли війна закінчиться, справа не тільки в тому, що Захід не пробачить і не забуде, а й у тому, що Росія не повернеться до моделі, яка існувала до 2022 року. Цей режим став більш типово авторитарним, більш вкоріненим у неприязні до Заходу. Можливо, більша частина російського суспільства втомилася від імперських мрій Путіна, але він і його оточення не можуть відмовитися від них, так само як і ризикнути повернутися до старої системи, яка все ж допускала дивовижний рівень плюралізму та громадянського суспільства", – підкреслив історик.

Однак Галеотті не виключає, що після завершення війни Путін може спробувати відновити відносини з Європою. Для цього його режиму доведеться позбутися своїх звичок, параної та тиранії.

Трамп благословляє Путіна на подальшу агресію

Раніше The Wall Street Journal писало, що президент США Дональд Трамп запросив російського диктатора Володимира Путіна на саміт G20, що виглядає як схвалення агресії Росії проти НАТО.

Путін фактично залишається ізольованим з боку Заходу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Тому участь у міжнародному саміті, на думку редакції видання, може стати для Кремля можливістю продемонструвати російській аудиторії повернення Путіна до кола світових лідерів.