Параліч у Брюсселі: у Європі назріває дипломатична революція, - Politico

Зростаючі провали Європи у зовнішній політиці – від труднощів із фінансуванням України до розрізненої реакції на війну з Іраном – підживлюють заклики до докорінного перегляду того, як блок веде дипломатію.

Нездатність ЄС ухвалювати єдині рішення, такі як розблокування кредиту Києву на 90 мільярдів євро, введення санкцій проти радикальних поселенців на Західному березі та реалізація заходів проти Росії, оголює системний параліч, пише Politico з посиланням на дев'ятьох дипломатів ЄС, офіційних осіб, законодавців та експертів.

Повідомляється, що на карту поставлено щось більше, ніж внутрішні процеси: в умовах ескалації конфлікту на Близькому Сході, затяжної війни Росії в Україні та напруженості у трансатлантичних відносинах дипломати підкреслили, що ЄС ризикує опинитися на узбіччі в момент, коли геополітичні рішення приймаються швидше, ніж їх може опрацювати система.

Розчарування через безвихідну ситуацію виливається назовні. Зростаюча група країн на чолі з Німеччиною та Швецією наполягає на різкому обмеженні або повній відміні національних вето, які дозволяють одній столиці блокувати дії всього блоку.

"Ми повинні скасувати принцип одностайності в ЄС у зовнішній політиці та політиці безпеки до кінця поточного законодавчого періоду, щоб стати більш здатними до дій на міжнародній арені та стати по-справжньому дорослими", – заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль. "Весь досвід, який ми отримали за останні тижні завдяки допомозі Україні та санкціям проти Росії, вказує на це".

Ще недавно прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон зазначав, що дискусії про використання голосування кваліфікованою більшістю для ухвалення зовнішньополітичних рішень "виникнуть знову" серед лідерів. Цей тиск відбувається на тлі того, як Угорщина – менш ніж за тиждень до своїх виборів 12 квітня – неодноразово затримувала важливі рішення, зокрема надання кредиту Києву в розмірі 90 мільярдів євро.

Це посилює побоювання в інших столицях, що результати зовнішньої політики ЄС можуть стати заручниками внутрішньої політики. Навіть якщо прем'єр-міністр Віктор Орбан втратить владу, дипломати попередили, що корінна проблема залишиться, оскільки принцип одностайності дозволить будь-якому уряду зайняти ту саму блокуючу роль.

"Існують серйозні проблеми в тому, як ми приймаємо рішення", – пояснив іспанський депутат-соціаліст Начо Санчес Амор, який входить до комітету Європарламенту з закордонних справ. "Щомісяця виникає нове питання, яке підкреслює цю тенденцію. Ми повинні реагувати".

Інша група країн, включаючи Францію, Бельгію та малі держави-члени, які бояться бути придушеними, твердо захищають право вето, стверджуючи, що воно є основою їхніх національних інтересів.

"Я думаю, що початок дебатів про правила одностайності в Європі зараз був би найкоротшим шляхом до виникнення реальних проблем", – заявив журналістам у Брюсселі прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер.

Нехай розквітають сто квітів

ЗМІ пишуть, що один пункт знаходить майже загальну згоду в європейських столицях: система не працює.

"Подивіться на санкції проти поселенців на Західному березі – це повна катастрофа", – зауважив високопоставлений чиновник ЄС. Він мав на увазі широко підтримувані плани введення санкцій проти екстремістськи налаштованих ізраїльських поселенців, заблоковані Угорщиною. "У нас 26 країн із 27 підтримують це, навіть Німеччина "за", але ми нічого не можемо зробити через одну".

Недавня інституційна напруга посилила відчуття дрейфу. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і глава дипломатії ЄС Кая Каллас вступили в суперечку щодо того, хто повинен відігравати провідну роль у зовнішній політиці. Водночас міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро під час зустрічі послів ЄС закликав голову Комісії дотримуватися меж своєї ролі.

Однак дипломати та офіційні особи підкреслили, що такі битви за сфери впливу є симптомом, а не причиною.

Проблема у праві вето

Для багатьох реальна проблема – це одностайність. Ще один із високопоставлених дипломатів ЄС вказав на показовий епізод 2022 року, коли міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто брав участь у засіданнях Енергетичної ради ЄС, де рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю.

"Він поводився як завжди, обрушуючись із критикою на всі боки", – згадав дипломат. Але, на відміну від зовнішньої політики, Будапешт могли переголосувати. "Він був шокований. Він думав, що все ще перебуває в Раді з питань закордонних справ", – додав дипломат.

Оскільки президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, як і раніше, розходяться в думках з цього питання, аналітичні центри та політичні партії намагаються сформувати хід дискусії. Правоцентристська Європейська народна партія висунула пропозиції щодо зміни архітектури зовнішньої політики ЄС, закликавши у своєму маніфесті 2024 року замінити главу зовнішньополітичного відомства ЄС на "міністра закордонних справ ЄС у ранзі віце-голови Єврокомісії" та створити Раду безпеки, до якої також увійшли б такі партнери, як Велика Британія, Норвегія та Ісландія.

Злиття ЄВСД з Комісією

Старший науковий співробітник Фонду Карнегі Стефан Лене також виступив за структурні зміни, включаючи повернення ЄВСД до складу Комісії та створення Європейської ради безпеки для швидшого реагування на загрози, що виникають, зокрема безпілотники та ракети з Ірану.

"Те, що наші зовнішньополітичні структури не працюють як слід, розуміють багато хто", – пояснив Лене. "Виклики у сфері зовнішньої політики та безпеки стали зовсім іншими. І відсутність інновацій у цій галузі, м’яко кажучи, дивна".

Він додав, що ідея інтеграції ЄВСД до Комісії має певну підтримку, "а саме в кабінеті президента Комісії". Не всі в цьому переконані. "Я думаю, що Комісії це б дуже сподобалося", – зауважив четвертий дипломат ЄС з приводу злиття структур, тоді як високопоставлений представник ЄВСД більш різко відкинув цю ідею.

Для Санчеса Амора проблема полягає не стільки в структурах, скільки в політичній волі. "Ми повинні використовувати той факт, що в прийнятті рішень так багато проблем, щоб серйозно подумати про це: давайте зберемо Раду, Парламент, Комісію та високого представника, щоб обговорити це", – заявив він, застерігаючи при цьому від зміни договорів.

Інші вважають, що діагноз простіший. "Основна проблема не змінилася, основна проблема зовнішньої політики – це одностайність", – підсумував один із високопоставлених дипломатів ЄС. "Ви можете створити хоч тисячу інститутів. Поки у вас є одностайність, система ніколи не зможе працювати належним чином".

Інші новини про проблеми Європи

Раніше УНІАН повідомляв, що Європа закриває очі на тривожні сигнали з України. Європейські лідери дедалі частіше розглядають підтримку України у війні з РФ як інструмент власної безпеки, а не як питання морального вибору.

Крім того, ми також розповідали, що Орбан і Фіцо розпочали фінальний "штурм" Брюсселя. Вони закликали Європу негайно повернутися до російської нафтогазової голки. "Європейській економіці загрожує дефіцит енергії та спричинене ним зростання цін. Небезпека неминуча, і цієї небезпеки можна уникнути лише тоді, коли Європейський Союз поповнюватиме свої запаси нафти та газу з усіх можливих напрямків", – заявив Віктор Орбан.